Чом до Бога ти говориш коли страшно,
Чом звертаєшся коли лиш біда,
Чом вклоняєшся благаєш допомоги,
Забуваєш про усі земні діла?
І чого ти Бога в усьому звинувачуєш,
І питаєш ,в чім я согрішив?
Забуваєш всі гріхи й їх значення,
І людей яким ти насолив.
Ти зі спокоєм говориш про гріхи буденні
І що кожен так грішить
Не благаючи Бога про прощення
Виправдання ти шукаєш кожну мить.
Може просто схаменешся друже
Встань навколішки і просто помовчи!
Як що Бога в серці маєш,
Бог спасе від всякої біди.
Прочитано 10034 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Доколе смоковницы ветвь... - Ирина Иванченко смоковницы распустили свои почки,
и виноградные лозы,расцветая, издают
благовоние. Встань, возлюбленная моя,
прекрасная моя, выйди!
Голубица моя в ущелье скалы под
кровом утеса! Покажи мне лице твое,
дай мне услышать голос твой, потому
что голос твой сладок и лице твое
приятно. (Песн.2:13-14)
