Цветёт сирень- цветок весны
В уютном тихом сквере.
Солдатка мужа ждёт с войны
И в смерть его не верит
Цветами заросли давно
Земли избитой раны,
Но ждёт солдатка всё равно
Солдата с поля брани.
Свою любовь хранит она,
Хоть жить одной не сладко.
Посеребрила седина
Всю голову солдатки.
С надеждой смотрит она вдаль.
Глаза слезой туманит,
Пусть сердце ей сожжёт печаль,
Но ждать не перестанет.
Годы жизни пролетели
В грусти о тебе.
Ты единственный на свете
Был в моей судьбе.
Время жадно обрывает
лист календарей,
Мой родной, мой друг желанный
Возвратись скорей.
.........И всем законам вопреки
(Вдруг счастье улыбнётся)
Минуя пули и штыки
К солдатке муж вернётся.
Николай Токарь.
Николай Токарь,
Сидней Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.Служил в армии на Камчатке. Не имею, не состоял, не привлекался.Прошёл середину восьмого десятка.В браке состою 46лет.Имею дочь и троих внуков. Живу в Сиднее с 1997года. e-mail автора:niko1938@gmail.com
Прочитано 8415 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
"Не стареют душой ветераны..." хорошее, сердечное стихотворение ты написал Николай, дай Бог тебе здоровья. Радуюсь за тебя что сохраняешь подвижность и ясность ума... Храни Господь! Комментарий автора: Привет Миша!!!1 С праздником Первомая! Весеннего настроения и настрой на творчество. Храни Боже и тебя.
Владимир Штонда
2015-04-30 19:09:36
Очень злободневный для нынешней Украины
стих! Будьте благословенны, брат! Комментарий автора: Спасибо! И Вам благословений и удачи.
Благовонный
2015-05-06 17:10:50
soyuz-pisatelei.ru/forum/334-1 2667-1 Комментарий автора: Не понял.Что это значит. Но всё равно спасибо.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
